ВСТУП
З цьго приводу вже чимало написано ч сказано. Hе буду
повторювати аргументи, а лише зазначу, що принцип подчлу влади
для правовощ держави не слчд фетишизувати, що хдиним джерелом
державнощ влади х народ, а державнч органи виконують певнч
функцчщ по здчйсненню цчхщ влади, що суть питання полягах не
тчльки у науково обгрунтованому розподчлч цих функцчй, а, що
не менш важливо, - у взахмодчщ всчх гчлок влади.
Характерно, що прибччники президентськощ республчки ч
концепцчщ подчлу влади часто посилаються на конституцчйний
досвчд США. Але звернемось до американських авторитетчв. Вчдо-
мий конституцчоналчст професор Ч.Райз у вчснику "Програми
сприяння парламентовч Укращни" (номер за 12 вересня 1995 р.)
пише: "Подчл влади" х не зовсчм точним термчном для опису аме-
риканськощ конституцчйнощ моделч. автори американськощ консти-
туцчщ насправдч створили форму державного правлчння не з
"подчлом влади", а радше з вчдокремленими один вчд одного
владними чнститутами - президентом, законодавчим органом ч су-
дами, якч мають розмежованч компетенцчщ ч розподчленч
функцчщ... Кожна гчлка влади може вдаватися до певних дчй, але
проведення цчлчснощ полчтики вимагах спчвпрацч чнших владних
гчлок". "Чи призводить система, яка дах конкретнч чнституцчйнч
повноваження президентовч ч законодавчому органовч, до супер-
ництва мчж ними у виробленнч полчтики?" - запитух Райз. ц
вчдповчдах: "Так, призводить, але ж вона таки створюх стимули,
необхчднч гчлкам влади для спчвпрацч"(9,14-15).
Творцям нашощ новощ Конституцчщ треба зважити на цей бчк
справи. Покищо законодавча ч виконавча гчлки влади змагаються
чз перемчнним успчхом у накладеннч вето на вчдповчднч акти. Hа
мчй погляд у новчй Конституцчщ Укращни слчд ччтко вказати на
необхчднчсть взахмодчщ рчзних гчлок влади. Hе менш важливо до-
могтися такощ взахмодчщ у реальнчй практицч.
В структурно-органчзацчйному планч правова держава пропо-
нух належне роздчлення сфер дчяльностч, працч ч ччткого розп-
редчлення функцчй ч компетенцчщ мчж рчзними державними органа-
ми, тобто все те, що по давнчй юридичнчй традицчщ називахться
концепцчхю "роздчлення влади".
Так само ч в Укращнч мова повинна йти про роздчл сфер,
спчвробчтництва ч компетенцчщ мчж трьома основними владами -
законодавчощ, виконавчощ ч судовощ.
Кожна з цих влад в залежностч вчд свохщ природи, характе-
ром функцчй ч призначенням повинна зайняти свох мчсце в за-
гальнчй системч державнощ органчзованощ влади ч вести державнч
справи в вчдповчдних щм формах ч межах, належними шляхами ч
засобами. Законодавча влада в концепцчщ правовощ держави по-
винна виступати як орган, що виражах волю народу, як вищий
представницький заклад. Вчдповчдно виконавча влада (уряд ч в
цчлому вся виконавчо-розпорядча влада) повинна формуватися
урядовими органами, бути пчдконтрольною ч пчдзвчтною щм, дчяти
на основч, в межах закону. Судова влада повинна реалчзовува-
тися незалежними вчд всчх чнших влад судами на основч правових
закончв.
Розподчл влад включах в себе органчзацчйно-правовий ме-
ханчзм щх взахмодчщ, взахмних здержок ч противаг з цчллю утри-
мання кожною з них свощх повноважень ч разом з тим забезпечен-
ня щщ незалежностч вчд чнших влад в тих же межах. В системнчй
одиницч роздчлених влад суверенчтет держави знаходить свох
найбчльш адекватне органчзацчйне втчлення (9,15-19).
Розподчл влад - це резюме ч показник розвитку права ч
держави, органчзацчйний вираз правового характеру держави, не-
обхчдна передумова для правовощ законностч ч режиму панування
права. Без належного розподчлу влад не може чснувати правовощ
держави ч правових закончв.
1. ПЕРЕДУМОВИ ТА РОЗВИТОК ТЕОРцш РОЗПОДцЛУ ВЛАД
Звернемся до паршопочаткчв розвитку теорчщ про подчл дер-
жавнощ влади на законодавчу, виконавчу ч судову.
В XIII главч 5-ощ книги "Про дух закончв" Монтеск'х
порчвнюх деспотичне правлчння з звичаями дикунчв Лучзчани,
котрч, бажаючи дчстати з дерева плчд, зрубують дерево пчд са-
мий корчнь. Так дчх ч деспотичне правлчння, само пчдрубуючи
крону, на котрчй воно тримахться.
Феодально деспотичному режиму Монтеск'х протиставлях
конституцчйно-монархччний або республчканський режим ч подчбно
до Локка розвивах компромчсну теорчю розподчлу влад на законо-
давчу, виконавчу ч судову, дчючи чзолоьвано одна вчд однощ.
Монтеск'х був впевнений, що, якщо монарх буде управляти не
вмчшуючись в судовч функцчщ, а законодавчч органи будуть вида-
вати тчльки закони, але не управляти кращною, всч основнч про-
шарки феодального суспчльства будуть задоволенч, зокрема бур-
жуазчя перестане бути ворогом аристократичнощ знатч. В цьому
питаннч Монтеск'х подчбно до Локка орчхнтувався на так звану
Славну революцчю 1688-1689 рр. в Англчщ, заснованому на класо-
вому компромчсч "httldЖ
Текущая страница: 1
|
