--------------------попереднi роздiли були знищенi------------------------------
РОЗДIЛ 000. АНТИЧНА ФIЛОСОФIЯ.
2.1 Докласична антична давньогрецька фiлософiя.
2.1.1 Натурфiлософiя Мiлетськох школи.
Виникла в YI ст. до н.е. в м.Мiлетi, була одним з осе-
редкiв iонiйськох фiлософськох традицiх. Основними представ-
никами були Фалес (625-547 рр. до н.е.), Анаксiмандр
(610-546 рр. до н.е.), Анаксiмен (588-525 рр. до н.е.).
Вчення мiлетцiв про природний початок свiту протистав-
ляуться мiфологiчним уявленням про створення свiту богами iз
хаосу. Мiфи про богiв мiлетцi вважають зайвим припущенням
про стороннi сили, якi свiтовi не потрiбнi для його виник-
нення та iснування. Мiфологiчно-теогонiчне тлумачення свiту
у мiлетцiв замiнюуться Логосом (у значеннi 'слово','смисл',
'судження', 'задум', 'порядок', 'гармонiя', 'закон'). Даний
термiн мiлетцями ще не використовувався, ххну вчення фактич-
но вiдповiдау головним визначенням поняття 'Логос'. Вперше
цей термiн ввiв послiдовник мiлетськох фiлософiх Гераклiт,
маючи на увазi космiчний порядок, який забезпечууться неза-
лежним вiд людей i богiв законом буття. В спробах визначити
першопочаток цi фiлософи повнiстю ще не вiдмежувалися вiд
мiфологiчнох традицiх використовувати чуттуво-наочнi образи,
тому ззовнi хх тексти нагадують мiф, а не аналiтичну систему
понять. Уподоблення першопочатку особливiй природнiй стихiх,
що доступна чуттувому сприйняттю (це: вода - Фалес, повiтря
- Анаксiмен, вогонь - Гераклiт) продовжуу традицiх саме
мiфологiчного опису. Проте вже у Анаксiмандра поняття про
'апейрон', який не дауться безпосередньо чуттям, а може бути
осягнутий лише розумом, являу собою крок до суто поняттувого
вiдображення свiту. Апейрон, однак, ще не уявляуться як по-
няття взагалi, вiн визначауться як найменша частинка, першо-
речовина, яка з причин мiкроскопiчностi свохх розмiрiв не
може бути вiдчутною.
Визначальна тенденцiя цiух школи - намагання знайти не-
видиму простим оком уднiсть у видимiй багатоманiтностi ре-
чей. Ця уднiсть може бути опанована тiльки розумом. Причому
вона розглядауться як завжди iснуюча в безмежному Космосi.
Першопочаток породжуу всю багатоманiтнiсть речей, обiймау
все iснуюче, оформлюючи його в упорядкований Космос, i керуу
рухом та розвитком Космосу.
Першi фiлософи стародавньох Грецiх визначили фундамен-
тальну фiлософську проблему виникнення порядку, Логоса iз
Хаосу. Iснування Логосу поряд iз Хаосом суперечить визначен-
ням цих термiнiв. Вирiшення данох суперечностi було здiйсне-
не Гераклiтом завдяки створенню першого вчення про розвиток,
змiни в свiтi шляхом боротьби протилежностей.
2.1.2 Фiлософiя пiфагорiйцiв.
Найчастiше називауться 'пiфагорехзм'. Така назва похо-
дитьвiд iменi засновника - Пiфагора (YI ст. до н.е.).
Спочатку пiфагорейство виникло як релiгiйний рух, що
сформувався у релiгiйну громаду в мiстi Кротон (пiвденна
Iталiя - колонiя Грецiх). Основними положеннями релiгiйного
вчення були вiра в живе тiло Космосу (вогнене кулевидне тiло
- мiф про Саламандру), що вбирау в себе безмежну порожнечу i
Хаос безмежного простору, перетворюючи цей простiр у Космос
iз його вiдокремленням усiх речей мiж собою, пiдпорядкуван-
ням речей удиному законовi. Ця релiгiйна громада була пере-
конана в переселеннi душi людини пiсля хх фiзичнох смертi в
тiла iнших iстот.
В подальшому (Y-IY ст. до н.е.) серед пiфагорейцiв на-
була поширення фiлософська тенденцiя самоусвiдомлення.
Найбiльш вiдомими пiфагорейцями були Фiлолай, Еврiт, Архiт,
Алкмеон. Поштовхом до створення власнох фiлософськох системи
було вирiшення проблеми взаумозв'язку Порядку i Хаосу, яке
вiдрiзняуться вiд традицiх Мiлетськох школи. Основою
вирiшення цiух проблеми, як i у мiлетцiв, була iдея проти-
лежностей, спочатку удиного та множинного, потiм межi та
безмежного (або ж оформленох та неоформленох речовини).
Внаслiдок змiшування, поуднання протилежностей - безмежного
та межi - утворюються усi речi, якi ототожнювалися пiфаго-
рейцями з числами. Це ототожнення було можливим за умов
невiддiльностi чуттуво даного i неданого в уявленнi.
Надiлення чуттуво неданого властивостями утворювати закони
для чуттуво даного фактично призвело до створення вчення про
виникнення Космосу iз Логосу, а не першоречовини. Чуттуво
неданим, але реально iснуючим, що пiдкоряу свохм законам усе
чуттуво дане, у число, взаумовiдношення чисел. Тому пiфаго-
рейцi вважали, що тiльки математика може дати знання законiв
Космосу (1 - це точка, 2 - лiнiя, 3 - площина, 4 - тiло то-
що). Знаходження числових закономiрностей свiту готувало на-
родження суто iдеалiстичнох фiлософiх. Таблицю множення, те-
орему Пiфагора i т.iн. пiфагорейцi розглядали саме як доказ
ххньох теорiх свiту.
2.1.3 Елейська школа.
Виникла в м.Елех на пiвднi Iталiх у YI-Y ст. до н1203pрЕ
Текущая страница: 1
|
